Як показує зміст праць таких вчених як С.Г.Бєляєв,
В.В.Григорьев, В.Б.Есипов, А.Мендрул, Л.А.Сивкова [2-6] управління нерухомістю може бути зовнішнім (реалізується державою як власником майна) і внутрішнім (здійснюється приватним власником). Внутрішнє – це регулювання діяльності кожної організації – учасника ринку нерухомості його власними нормативними документами (статутом, правилами, положеннями, інструкціями). Зовнішнє регулювання виражається у встановленні державою і її уповноваженими органами, а також; міжнародними угодами норм і правил поведінки кожного учасника ринку нерухомості. Тому управління процесами реалізації комерційної нерухомості також; матиме два види прояву – внутрішній та зовнішній.